Авторизація

Логін:

Пароль:


--> Форум


Останні повідомлення:



--> Користувачі

Зареєстровані на сайті
Всього: 352
Нових за місяць: 18
Нових за тиждень: 5
Нових вчора: 1
Нових сьогодні: 0
З них
Адміністраторів: 2
Модераторів: 1
Перевірених: 0
Звичайних користувачів: 349
З них
Хлопців: 247
Дівчат: 101

Зараз на сайті:
Онлайн всього: 1
Гостей: 0
Користувачів: 1

Zid@nE



--> Коментарі


Фото:

вмієш дівчину назвати - ше якась

З права на ліво: Адріана, Таня і ше якас...

гггг))))Глушик


Новини:

То не дивіться, шановний "

Мені ялинка взагалі не сподобалася.Немає...





--> Інші новини


Хоростків:

[25.04.2008][Спорт]
Італія - Україна (3)

Район:

Україна:

Загрузка...



--> Опитування

Скільки часу ви проводите в інтернеті на день?
Результати | Архів
Всього голосів - 140
Аргументуйте свій вибір



--> Наша кнопка


Підтримайте наше містечко та розмістіть кнопку в себе на сайті.

В розробці

Код:





--> Статистика



Відвідуваність:




--> Автори

Aдміністратор: Zid@ne
Графіка: Перейма Іван
Оформлення: Fasthemes
Хостинг від uCoz
"Всьо решта":Core



--> Рекомендуємо


Для перегляду сайту рекомендуємо Firefox!
Internet Explorer 6!!!





Головна » 2008 » Вересень » 10 » Зміна поглядів
Зміна поглядів
12:53
Осінь прийшла... Скільки спогадів в цій фразі. Так, одразу навіюються спогади про школу. Кожен з нас пам’ятає ці нудні шкільні завдання з української мови на початку вересня. «Осінь прийшла...» - так починалися наші твори в 5 класі. «... осінь ... прийшла...» - так вони починалися і в 11 класі. Але на місці крапок з кожним роком з’являлися нові прикметники, прислівники, що свідчили про якийсь розвиток наших думок.

«You look so beautiful today…» - подумки підспівую музиці, що звучить з плеєра. Але триває це недовго. Штовханина в маршрутці на зупинці швидко повертає мене до реальності. Де ж ти – літо? Кожного ранку ця думка першою бурлить голову. А літо вже далеко. Натомість, трудові дні наступають на п’яти і захоплюють у вир буденного життя. Дряпаючись за всі можливі виступи, ми інстинктивно не піддаємось тій буденності, продовжуючи дрімати на парах та уроках, подумки перебуваючи хто де. Зрештою, ми розуміємо – виходу немає. Потрібно пересилити себе і вступити у важкий марафон, не вибиваючись із необхідного ритму. Попереду багато важких ситуацій. І кожну з них треба пережити, набувши якогось досвіду незалежно від результату. З боку песиміста, зазвичай, цей досвід полягає у тому, що не варто надто перейматись через невдачу, адже яке б не було важке життя – ніщо не можна сприймати близько до серця, адже попереду обов’язково буде щось гірше. Що ж, такі очікування отруюють життя людей, які самі того не помічаючи, в кожній ситуації бачать привід до чогось гіршого. Щось я вже і сам заплутався. Отак сидиш собі інколи в роздумах – чи це мені так важко, чи то я так складно до того відношуся. Та, оскільки, кожен прагне бути особливим, то частіше схиляється до першого варіанту – от життя несправедливе саме до мене, адже я не такий інший. Принаймні донедавна я так вважав. А ви?

Вважав...Так, саме в минулому часі, бо думки кожного до складних речей дуже мінливі, як і саме життя. Звичайно, лише сильні змістом події можуть радикально впливати на світогляд, та, інколи, щось незначне падає десь в душу і з часом починає проростати, розриваючи затверджені досвідом подій думки на конкретні речі. От так і я після спілкування з однієї людиною доволі таки планомірно змінюю своє ставлення до речей, які вже давно мали своє місце, визначення на певних етапах життя. Важко сказати, що погоджуюся із всіма думками, що мені пропонують, але до уваги приймаю. І від недавнього часу, що дивно для мене самого, стараюся провести деякі редагування вже чітко обдуманого.
О так, я визнаю, що був неправий, і досить часто. Але заспокоює мене те, що ніколи не старався нав’язати комусь свою думку. Шкодую лише про свою впертість, адже скільки б можна було виправити, а разом з тим, і набути досвіду справжніх важливих, таких необхідних для самоствердження перемог. Що це я знову повертаюся до старого напрямку песимістичних висновків. Як казав Zid@ne: “Все так не буде». «Буде гірше...» - продовжив б я. Але не тепер. Спілкуючись із надзвичайно оптимістичною подругою, навіялась мені думка, яку я постарався пристосувати до тих песимістичних поглядів. Звичайно, гірше буде. Та не вірте, що готовність до важких ситуацій зможе вам набагато легше їх позбутися. Інколи жахливість пережитого значно переважає очікуваний результат і ми лише картаємо себе за те, що за м’яко віднеслися до небезпеки. Є ж інший, як на мене, набагато дієвіший спосіб. Замість очікування, радійте життю, допомагайте комусь і приймайте допомогу від інших, набирайтеся життєвого досвіду, рухайтеся по життю, пропускаючи повз весь негатив. Важко, звичайно важко. Але коли станеться щось гірше по силі (тьфу, постукайте по дереву), досвід, наданий активним пізнанням світу буде значно кориснішим за підготовку до невідомого.
Вибачте, за таку блогову форму викладу тексту, але так мені простіше. Думаю кожен, хто зацікавився, знайшов себе і вже осмислює по запропонованій теорії свої проблеми. На завершення хочу висловити подяку тій людині, яка посіяла в мені оте зернятко оптимізму, яке з кожним днем набирає відсоткової ставки у прийнятті певних рішень.
P.S. Тут мало б бути побажання читачам, але сон вже зморив, тим більше завтра важкий день. Тому, чекайте нових цікавих тем і детального аналізу з вашого дозволу.

Друк | Категорія: Статті |  Переглядів: 657 | Додав(-ла): Core| Збільшити Зменшити
Всього коментарів 6
аватар
Відповів Core Користувач Core, Неділя (28.09.2008), 23:53

Ну, так де там написано Гонгадзе? Картинка до тексту - зміна поглядів


аватар
Відповів чудо Користувач , Неділя (28.09.2008), 20:12

стаття класна, а причому тут силует гонгадзе на кртинці?


аватар
Відповів Marjana Користувач Honey, Четвер (11.09.2008), 18:36

Я згідна з Максі-потрібно бути оптимістом!! А ще,потрібно частіше усміхатись. Кажуть,хвилина сміху продовжує життя на 5хв.Отож-сміймося.Сміймося щиро і доброзичливо!! Давайте множити ті хвилини,що продовжують життя щоразу на 5хв.! smile


аватар
Відповів Core Користувач Core, Четвер (11.09.2008), 00:28

ТАк то так Зі, писав про себе, але не для себе. Я міг і залишити цю статтю десь на компутері нікому не показуючи. А так думаю можливо комусь і згодиться


аватар
Відповів Анастасія Користувач maksi, Середа (10.09.2008), 23:38

По життю завжди треба бути оптимістом! І коли говориш: "Все так не буде...", закінчувати треба:" Буде краще!"
Друга частина твоєї розповіді особисто мені - ближча.


аватар
Відповів Miguel Користувач Zid@nE, Середа (10.09.2008), 14:20

Досить цікаво....і блогова форма тут найдоцільніша, адже ти пишеш про себе....
і ще одне, - добре, що щас від часу в нашому житті трапляються ті, "хто сіє зернята оптимізму"....Ми без них нічого не варті, як і вони без нас wink От так от



Ім'я *:
Email:
WWW:
Код *:

Відвідайте

Копичинці - інформаційно-розважальний портал міста! Веб - територія Печеніжина  Мшанець


--> Візитка






--> Погода


Погода в Хоросткові



--> Календар

«  Вересень 2008  »
ПнВвСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930



--> Міні-чат



Для того щоб писати в чаті вам потрібно зареєструватися або увійти на сайт під своїм іменем.







--> Результати

Коментарів: 951
Тем/повідомлень(форум): 221/18545
Фотографій: 272
Новин: 219
Гостьова книга: 50



--> Фотоальбом


Випадкове фото:



--> Пошта



Перевірити скриньку
Ще не маєте?
- @horostkiv.com.ua 
- Безкоштовно 
- Технологія Google
- Укр. інтерфейс  
- 5 ГБ для листів

- Конфіденційність
- Антиспам-захист
- Доступ з телефону

- POP3/SMTP
Отримати скриньку...



--> Є помилки?

Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть "Ctrl+Enter"