Знайоме відчуття? На сто відсотків впевнений, що особисто для кожного з вас знайоме. Давайте все ж спробуємо розібратися – що ж це таке – «немає радості»? Все насправді дуже просто. Чому ми радіємо? Правильно – бо відбуваються якісь приємні для нас речі. І яка б людина не була нещаслива – з нею все одно повинно відбуватися щось хороше. В чому ж тоді справа? Це пояснюється розумінням хорошого. Ви погодитеся, що якби ми не розуміли, що таке хороше, а що погане, тоді б і хороші чи погані для нас речі виглядали абсолютно одноманітно. Отже, справа зводиться до розуміння і вміння виділення чогось дійсно хорошого, саме того, що приносить нам РАДІСТЬ, з маси процесів навколо. Ось – ми прийшли до істини – людина не відчуває радості лише через нерозуміння позитиву у ситуації, що склалася. Але чому ми не можемо розуміти такого простого? Якщо ви думаєте, що це пов’язано лише з усвідомленням всього, що відбувається, як поганого – ви не праві. Це моя особиста думка. Нерозуміння я спробую пояснити вам на такому прикладі. Кожен з вас бував на відкритому просторі, де добре проглядається межа між небом і землею, яку люди ще називають горизонтом. Уявіть собі таке безглузде порівняння землі як поганого, а неба, відповідно, як доброго. Як для людини добре обізнаної у світосприйнятті, досить легко побачити цю межу між добром і злом, так само, як легко нам побачити горизонт. А тепер на хвилину уявіть, що горизонту немає в нашому полі зору, він десь високо над небом, або дуже низько під землею. Ця ж ситуація і в людини, яка заплуталася – межа між хорошим і поганим відсутня, або ми її не бачимо. Це надзвичайно складна і небезпечна ситуація для психіки людини – що більше вона вдивляється у цю далечінь, напружено стараючись побачити «горизонт», то більше вона заглиблюється у ще менш усвідомлення дійсності.
Що ж тоді робити? Як перевести дійсне з режиму «існування» в режим життя? Відповідь на це запитання чекайте у наступній статті.