Отже, як ви знаєте, в неділю, найбільші мітечка нашого Гусятинського району (Коичинці, Гусятин та Хоростків) відвідав та провів зустріч з населенням представник блоку Наша Україна Народна Самооборона Микола Катеринчук. Враховуючи одноманітність промов всіх політиків в кожному місті, надалі постараюся передати вам зміст виступу. Але не тільки наш район здобув таку честь. Інші представники блоку, серед яких і В'ячеслав Кириленко. Навечір всі політики зібралися в Тернополі для проведення фінального мітингу. Щодо Кириленка та Катеринчука, то особисто я не почув чогось "новенького" від них. Але...Луценко як завжди вразив. На центральній площі міста маса народу аплодисментами підтримували тези колишнього міністра про комуністів у порівнянні з бабуїнами та їх червоними [цензура]. Основний наголос у промові Луценко зробив на зраду теперішнього спікера парламенту Олексанлра Мороза. Лідер НУНС побажав Морозу приємних (цитата):"...зборів "Веселого гусака...". Десь в лівому куточку площі в'яло намагалися перекричати Луценка прихильники Партії Регіонів. Проте рбили вони це досить обережно, адже їхній плакат "Не дамо менту-стукачу брехати на нашого лідера та Партію Регіонів" дуже завів деяких молодиків, які вже і так були достатньо підігріті спиртним. На щастя обійшлося без інцидентів. Після виконання державного гімну (Олександр Пономарьов) - вся площа "посунула" додому.

Як можна оцінювати виступ Луценка? Так, було багато переконливих ноток. Але для людей, які і досі сумніваються - вираз "ви повинні правильно голосувати, тобто за нас" - мже видатися трошки неоднзначно. Час покаже...

В неділю, 9 вересня, о 16.30 на центральній площі міста відбудеться зустріч із представником блоку Наша Україна Народна Самооборона Миколою Катеринчуком. Чесно кажучи, інформація не підтверджена, тому ця новина посилається на сайт м. Гусятина. Також в планах Миколи Дмитровича - відвідання cуcідніх містечок м. Копичинці, а також смт. Гусятин.

Для тих, хто не знає, хто такий Катеринчу Микола Дмитрович - маленька біографія політика:

Кандидат юридичних наук, член фракції "Наша Україна" (з 05.2002), заступник голови Комітету з питань правової політики (з 06.2002).
Народився 19 листопада 1967 р. Освіта вища, закінчив Київський університет ім. Т.Шевченка, юридичній факультет.
Народний депутат України 4 скликання з 04.2002, виборчий округ № 13, Вінницька область, самовисування. На час виборів: генеральний директор ТОВ "Адвокатська компанія "Моор і Кросондович" (м. Київ), безпартійний.
З березня 2005 р. по 23 вересня 2005 р. - перший заступник голови Державної податкової адміністрації.

Знайоме відчуття? На сто відсотків впевнений, що особисто для кожного з вас знайоме. Давайте все ж спробуємо розібратися – що ж це таке – «немає радості»? Все насправді дуже просто. Чому ми радіємо? Правильно – бо відбуваються якісь приємні для нас речі. І яка б людина не була нещаслива – з нею все одно повинно відбуватися щось хороше. В чому ж тоді справа? Це пояснюється розумінням хорошого. Ви погодитеся, що якби ми не розуміли, що таке хороше, а що погане, тоді б і хороші чи погані для нас речі виглядали абсолютно одноманітно. Отже, справа зводиться до розуміння і вміння виділення чогось дійсно хорошого, саме того, що приносить нам РАДІСТЬ, з маси процесів навколо. Ось – ми прийшли до істини – людина не відчуває радості лише через нерозуміння позитиву у ситуації, що склалася. Але чому ми не можемо розуміти такого простого? Якщо ви думаєте, що це пов’язано лише з усвідомленням всього, що відбувається, як поганого – ви не праві. Це моя особиста думка. Нерозуміння я спробую пояснити вам на такому прикладі. Кожен з вас бував на відкритому просторі, де добре проглядається межа між небом і землею, яку люди ще називають горизонтом. Уявіть собі таке безглузде порівняння землі як поганого, а неба, відповідно, як доброго. Як для людини добре обізнаної у світосприйнятті, досить легко побачити цю межу між добром і злом, так само, як легко нам побачити горизонт. А тепер на хвилину уявіть, що горизонту немає в нашому полі зору, він десь високо над небом, або дуже низько під землею. Ця ж ситуація і в людини, яка заплуталася – межа між хорошим і поганим відсутня, або ми її не бачимо. Це надзвичайно складна і небезпечна ситуація для психіки людини – що більше вона вдивляється у цю далечінь, напружено стараючись побачити «горизонт», то більше вона заглиблюється у ще менш усвідомлення дійсності.
Що ж тоді робити? Як перевести дійсне з режиму «існування» в режим життя? Відповідь на це запитання чекайте у наступній статті.

От і я часто, навіть занадто часто про це думаю. Чи мають вони таке право? Чи правильно ми всі розуміємо поняття «людина». Беручи до уваги різні сторони світосприйняття, дати точне визначення «людини» неможливо. Для мене особисто загальним поняттям є людина як суспільна тварина, що ненавидить собі подібних. Людина людині вовк. Людина не те, чим вона хоче бути, але те, чим вона не може не бути. Людина скоріше забуде втрату батька, ніж втрату майна. Так – рушійна сила – гроші, які роблять нас звірами суспільства. Хижаками. Людина, як птах - може співати гарні пісні й одночасно гадити. Уже самий факт походження людини із тваринного світу спричиняє собою те, що людина ніколи не звільниться повністю від властивостей, властивій тварині, і, отже, мова може йти тільки... про різний ступінь тваринності або людяності. Яка різниця між демоном і людиною? Мефістофель у Ґьоте говорить: "Я частина тієї частини цілого, що хоче зла, а творить добро". На жаль! Людина могла б сказати про себе зовсім протилежне. Як можна пізнати себе? Тільки шляхом дії, але ніколи - шляхом споглядання. І все ж не факт, що ми всі такі. Хто шукає, той знайде й у собі людину. Та от тільки природна лінь не дає нам спокою. Усе в руках людини, тому вони в неї так часто опускаються. Рідко у людині прокидається зацікавленість у моральних висот . Треба жити, закохавшись у щось тобі недоступне. Людина зростає тоді, коли тягнеться вгору. Цей принцип магічний як для матеріальної, так і для духовної сторони зростання. А що ж еволюція? Розумна людина пристосовується до навколишнього світу; безглузда наполегливо намагається пристосувати світ до себе. Тому прогрес завжди залежить від безглуздих людей. Але з іншої сторони найнепереможніша людина - це та, якій не страшно бути дурною. І, хоча, людині властиво мислити розумно й робити нелогічно, дійшовши до усвідомлення своєї гідності, чинить по-людськи тому, що їй так чинити природніше, легше, властивіше, приємніше, розумніше. Та тільки зневіра опускає людей. І тут проявляється наше невміння обирати друзів. Уникайте тих, хто намагається підірвати вашу віру в себе. Так чинять дріб’язкові люди. Великі ж люди навпаки - допомагають вам повірити, що ви можете стати великою людиною. Людина ніколи не буває такою нещасливою, як їй здається, або такою щасливою, як їй хочеться. Тому не жалійте себе. Це принизливо. Людина не те, чим вона хоче бути, але те, чим вона не може не бути. Розумієте? Ви керуєте своєю долею. Так-так – доля поняття надзвичайно статичне. Тобто змінне. Ні в кого «на роду» нічого не написано. І, навіть як написано – ми можемо стерти і вписати нові слова, речення, які проведуть нас по житті. Почувати сором перед убогістю. Пишатися кожною перемогою, здобутої товаришами. Усвідомлювати, що, кладучи свою цеглу, ти допомагаєш будувати світ. Повертаючись до фундаментального в наш час фактору визначення людини – грошей – легко знайти підтвердження тваринних інстинктів людини. І то, тварини інколи «відпочивають» проти людей. Людина - єдина тварина, що заподіює іншим біль, не маючи при цьому ніякої іншої мети. Тому будьте сильними. Коли людина не встане з колін, то вона не далеко зможе пройти. Ніколи, як би вам не було важко, не вдавайтеся до методів здобуття щастя своїх знайомих, друзів, якщо ви сумніваєтеся в них. Не будьте зажерливими – перерізана горлянка через гривню – хіба це плата за насолоду відплатою? Не важливо як ти помреш – важливо як ти проживеш своє життя. Тому, пам’ятайте, що кожна людина - індивідуальність, навіть якщо вона не особистість.