Яблунів — Гусятинський район

---

Багата й прекрасна наша Богом дана українська земля. Милують око її вишневі сади, пшеничні лани, озера, гори і ліси. У цій красі потопають містечка і села, в яких живе працьовитий український народ.

На політичній карті України ви не знайдете села, про яке я хочу повести мову. Його назва — Яблунів. Знаходиться воно на північ від екватора, на схід від початкового меридіана. Відстань до екватора становить 5466км, до Північного полюса — 4521км. Географічні координати села 49º 15' північної широти і 25º 45' східної довготи. Яблунів розміщене на Подільській височині Східно — Європейської рівнини, в області помірно континентального клімату на материку Євразія. Село розташоване обабіч автомагістралі міжнародного значення Брест — Чернівці, на відстані 52км на південь від обласного центру м. Тернополя. У східній частині області в зоні західного лісостепу.

Славне село яблуневими садами. Звідси і назва — Яблунів. Старожили зберегли легенду про походження його назви

Із XV століття село згадують у громадських і земельних актах. Грамотою від 14 жовтня 1414року польський короля Ягайло віддав Яблунів в оренду шляхтичеві Миколаю Цесельському. Це перша писемна згадка.

У 1553 році королівський придворний управитель Кам'янецького замку і державець яблунівських дібр Миколай Потоцький отримав від короля Сигізмунда ІІ Августа привілей на перетворення села Яблунова в містечко із самоврядуванням за Магдебурзьким правом. Населення звільнили на 15 років від деяких податків.

Торги повинні були відбуватися щоп'ятниці, а ярмарки — у свята святих Станіслава і Леонарда. Король Степан Баторій віддав 15 червня 1556 року Варварі Пемойовській з Чермна в досмертне володіння Целіїв і Увислу з Яблунівського староства за умовою збільшити там кількість осадників.

Останніми власниками села Яблунів другої половини ХІХ — першої половини ХХ століть були пани Чарторийські з Дідушицьких, а саме Флорентіна Чарторийська, яка вийшла заміж за увислівського дідича Ценського. Незважаючи на те, що Східна Галичина була частиною Речі Посполитої, а після ІІІ поділу 1795 року, вона була складовою Австрійської імперії, всерівно формується культурно-освітній, релігійний, просвітницький, господарський комплекси. Щодо господарського розвитку, то у селі розвинене сьогодні фермерське господарство, а раніше ще були промисли: гончарство — звідси і назва частини села Гончарі, бджільництво, садівництво. Збереглася до сьогодні і архітектурна спадщина: маєток панів Чарторийських. Побудований в екзотичному місці села, біля ставка. Будівництво садиби почалось приблизно у 1820 році, яка є саме сьогодні його окрасою та головним корпусом Яблунівського протитуберкульозного санаторію (додаток 2).

До наших днів збережений його первинний екстер'єр та частково інтер'єр. Відвідувачів завжди приваблює робота місцевого майстра Шасткова Івана — сходи та перила, які зроблені зі смаком, виконані дуже майстерно і делікатно (додаток 3). У центрі села створено культурно-освітній комплекс. На його території розміщено єдиний в Україні пам'ятник Солдатським вдовам, відкритий у 1984 р. (скульптор І.Козлик) (додаток 4), монумент на честь скасування панщини у 1848 р., реставрований у квітні 1990 р. (додаток 5), пам'ятник Тарасу Шевченку (1992 р. скульптор І.Малярчук), пам'ятник І.Я.Франку (1991 р.), могила Українським Січовим Стрільцям (1943 р., 1990 р.). Тут і пам'ятка архітектури романського стилю — церква Успення Пресвятої Богородиці, збудована у 1875році на кошти Флорентини Ценської, костьол святої Ельжбети збудований у 1900році також на кошти пані Флорентини. На цвинтарі збережена Каплиця (додаток 6) (крепта — пантеон) із XVI століття, де є зображення герба (додаток 7).

Із сучасних архітектурних споруд на території комплексу є : Будинок культури, музична школа та загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів. Прекрасне і багате наше село Яблунів не тільки архітектурною спадщиною, але і вишуканою флорою.

Окрасою і гордістю села є старовинний парк, закладений у 40 роках ХІХ століття панами Дідушицькими. Укладники парку були запрошені із Франції. На його території є букова алея, багатовікові дерева: манджурський горіх, бук червонолистий, американські сосни. Чарують око 200-літня липа дрібнолиста (додаток 8), дві тополі віком 150—200 років . У старовинному парку залишилися сліди городища чи замку, бо, за переказами старожилів, звідси є підземний хід до палацу. На його околиці є цілюще джерело (додаток 9). А панський маєток серпом охоплюють чотири ставки.

По сусідству з парком — ліс, в якому є чудова бучина і старожил 300-річний дуб, що взятий під охорону держави. Село, ніби підковою, охоплене лісом, де нині створено Яблунівський природний ботанічний заказник державного значення. На його площі більше, як дві тисячі гектарів, можна побачити шафран Гейфеля, підсніжник звичайний, любку дволисту — рідкісні рослини, які занесені до Червоної книги України.

Уродженці

---

Гордістю яблунівчан є зафіксований історичний факт, що 22—23 листопада 1884 року (за іншою версією у квітні 1883) Яблунів відвідав Іван Франко. Він і дідич із села Вікно Володислав Федорович побували у маєтку Чарторийських. Каменяр тоді працював над архівом батька Володислава — посла до австрійського парламенту Івана Федоровича. Своє перебування в нашому і все тут побачене Іван Франко описав у своєму щоденнику. Сьогодні на території Санаторію є погруддя Каменяру і меморіальна дошка на стіні головного корпусу. Про мій Яблунів знають далеко за межами України завдяки тим людям, що понесли його коріння у світ. А це:

Іван Волянський — народився 2 липня 1857 року — греко — католицький священик — місіонер, громадський діяч, редактор першої української газети Нового Світу — «Америка» (США, штат Пенсильванія).У місті Шенандао І.Волянський відкрив першу українську школу, освятив перший храм св. Михайла, заснував касу взаємодопомоги. Керував будівництвом церков у Джерсі Ситі, Кінгістані, організував кооперативні крамниці, хори, оркестри. У 1896—1897 рр. вивчав умови життя українських емігрантів у Бразилії. Згодом повернувся в Галичину, був парохом у селі Острівець Теребовлянського району. Помер у 1926 р. с. Дичків Тернопільського району там і похований. У Яблунові недалеко від церкви збереглася садиба Волянських.

Теодор Боднар (1885—1970) — вчитель, агроном, громадський діяч першопоселениць Канади.

Степан Бахтамовський (1889—1984) — священик — місіонер в Канаді та США.

Микола Денека (1914—1985) — лісник, ініціатор створення у 1956 році в Борщівському районі Гермаківського державного дендрологічного парку. Сьогодні — пам'ятка садово — паркового мистецтва республіканського значення. Він є автор книжок: «Дендропарк Гермаківського лісництва» (1972 р.), « Гермаківський дендропарк» (1984 р.).

Іван Бандурка (1954 р. народження) — літератор, краєзнавець, член спілки письменників України, автор п'єси «Через терни до волі» (2000 р.), нарису «Праця на вівтар нації, або Доля Михайла Палія», (2001 р.), збірки оповідань «Зернятка життя» (2001 р.).

Микола Михайлович Доліба (1959 року народження) — доктор біологічних наук, професор Пенсильванського університету, директор відділу, що займається лікуванням цукрового діабету. Автор багатьох наукових праць, теоретик і практик. Сьогодні Микола Михайлович розробив систему трансплантації клітин підшлункової залози у печінку людини, кінцева мета — повністю вилікування цукрового діабету і впроваджує її в практику.

Всього ж нині у селі є 685 дворів, проживає 2116 осіб, серед них жінок — 1221, чоловіків — 895. У нас проживає старожителька села Вишинська Катерина Матвіївна, якій виповнилося 102 роки. Як бачите, є чим гордитися, на що подивитися. Хто завітає у село Яблунів, то обов'язково пройдеться екскурсійним маршрутом «Моє рідне село, ти єдине у світі», збагатиться незабутніми враженнями, чарівністю цього «райського куточка» на землі. Яблунів ніби підковою, охоплене лісом. А підкова — символ щастя, подарованого жителям і гостям природою. Додаток1

Легенда про походження села Яблунів.

---

Одного весняного ранку проїжджав повз село панич і задивився. Перед його очима повстала біло-рожева блакить, серед якої кружляв п'янкий аромат яблуневого цвіту. Все село оповите ніжністю та неповторною красою. «Ой, яблунів цвіте, який ти прекрасний!» — промовив панич від здивування. І від цього часу про цей край казали «Яблунів край».звідси і назва села Яблунів.

У пам'яті старожилів живе інша легенда походження назви села. На території біля лісу, що зветься Лісничівкою, жив пан Яблонський, який посадив чудовий яблуневий сад. Хто не провідував його, казали: «Яблуневий сад Яблонського чудовий». І від цього походить назва села Яблунів.

До сьогодні село на весні потопає в яблуневому цвіті, а його символом є яблуня, котра росте у кожному господарському дворі.

---

---

Шановні користувачі! Якщо ви знайшли помилку в поданій адміністрацією інформації - будь-ласка - скористайтеся поштовою формою і повідомте нас про знайдену помилку, а також, можливий, ваш варіант. Записи проводяться у відповідні поля. Чекаємо н вашу підтримку та допомогу. З повагою - адміністрація horostkiv.com.ua!

або залишайте свої повідомлення у відповідній вітці форуму

Відвідайте