Хоростків відомий не тільки знаменитим дендропарком чи обласною сільськогосподарською дослідною станцією, своїми заводами, багатолюдним базаром, але й людьми, які тут народились або росли, жили і працювали, чи ще живуть і працюють, вносячи свою частку праці для розвитку і слави рідного міста. Хоростків гордиться ще й тим, що його відвідали багато відомих осіб.
З Хоросткова вийшли відомі діячі науки, літератури, мистецтва і релігії. Тут народився і деякий час жив та працював український письменник, педагог І громадський діяч Дмитро Якович Макогон (1881 -1961). Любов до художнього слова, до української літератури він передав своїй донечці Одарці — згодом відомій українській письмен¬ниці Ірині Вільде (1907-1982). У Хоросткові, в родині Михайла Палія і Палани (з дому Слободян) 22 грудня 1913 року народився майбутній доктор Михайло Михайлович Палій.
Місто Хоростків на той час славилось своїми багатолюдними базарами, які відбувались кожного понеділка, і двома щорічними ярмарками, куди з'їжджалось багато люду зі всієї Галичини. Отож, малий Михайло любив відвідувати базари І ярмарки, бути серед різних людей і пізнавати життя народу. А ще з дитинства його тягло до мудрих книг. Дуже радів, коли вдалося побачити у когось нову цікаву книжку, а особливо, придбати для своєї бібліотеки. Коли йому виповнилось 15 років, він вже був активним членом Хоростківської «Просвіти», допомагав укомплектовувати народну бібліотеку. На відміну від деяких своїх однолітків, Михайло всі свої кошти витрачав на книжки. Він довгий час був бібліотекарем І секретарем «Просвіти» при «Народному домі» міста Хоросткова, організатором латріотично-громадської організації «Луг», активним членом хору «Просвіти». А також організував при «Народному домі» секцію противників куріння.
З наступом німців на Польщу у 1939 році Михайло Палій був мобілізований до польського війська, а потім потрапив до німецького полону. Після приходу американців до Німеччини він потрапив у переселенські табори, а з часом доля занесла його аж на американський материк, у США.
Спочатку йому було дуже важко, але допомогли працьовитість і бажання вчитися. Історію він студіював у Геттінгені і Міннеаполісі, а бібліотекознавство — у Дєнвері. Захистив докторську дисертацію на тему «Історія Східної Європи». У 1951 році в Міннеаполісі Михайло ПалІЙ відкрив книгарню з метою поширення українських книжок в університетських і міських публічних бібліотеках та серед своїх людей. У1952 році заснував в Міннеаполісі товариство «Приятелі української книжки». Був ініціатором заснування в 1958 році «Бібліотечної комісії при НТШ» в Нью-Йорку.
У 1977 році Михайло Палій разом з сином Петром заснував «Меморіальний фонд імені Марії Палій» при університеті Кензас в Лоренс, для поширення знання про Україну. Як професійний бібліотекар, він розбудував колекції українських книжок в багатьох університетських бібліотеках. Особливо багата колекція з української історії і літератури. Він автор друкованих праць на англійській мові: «Анархізм Нестора Махна, 1918-1921 рр, «Українсько-польський союз, 1919-1921 рр.», «Україна і українці» (1983 рік) та численних статей про сучасну історію України.
Доктор Михайло Палій - член НТШ, ІВАН, УЗСА, АААСС та інших українських і американських наукових товариств.
Володіючи власною величезною бібліотекою, доктор Михайло Палій, як український патріот, велику кількість книжок безкоштовно передав для університетів Києва, Львова, Харкова, Тернополя, а також міській бібліотеці рідного міста Хоросткова.
І ось, 21 червня 1998 року, майже через 60 років розлуки з отчим краєм, доктор Палій ступив на рідне обійстя. Того дня була свята неділя. Об одинадцятій годині ранку задзвонив дзвін у міській церкві, де хрестили майбутнього доктора Палія, де він ще в дитинстві не один раз на великодні свята саморучно дзвонив у церковний дзвін і сповіщав про воскресіння Христове. Від радості у 85-річного професора потекли сльози. Разом з родиною він відбув Службу Божу, зустрівся біля церкви з парафіянами, деякі з яких ще пам'ятали його.
У Будинку культури дослідної станції відбулась зустріч доктора Михайла Палія з громадськістю міста. Його привітав голова конгресу інтелігенції міста Хоросткова добродій Володимир Драгомирецький. Міський голова Іван Пасічник вручив гостю диплом почесного громадянина Хоросткова і подарував пам'ятний сувенір із зображенням славного козацького ватажка Северина Наливайка. Сувенір виготовили хоростківські народні майстри, члени Спілки художників України Галина і Володимир Ковальчуки. А місцевий письмешгик-краєзнавець, член спілки журналістів України Василь Корчемний подарував гостю свою друковану працю — книжечку про Хоростків під назвою «Місто на річці Тайна».
Теплими і щирими словами привітала поважного гостя У подякувала за подаровані книжки завідувачка міською бібліотекою Люба Росяк. Шановного гостя також вітали керівники політичних громадських організацій міста та інші.
Доктор Палій щиро подякував всім за теплу зустріч. В кінці зустрічі виступив Хоростківський чоловічий хор духовної пісні під керівництвом добродія Володимира Ковальчука, подарувавши гостеві низку духовних пісень і касету із записом концерту на згадку.
Після цього Михайло Палій відвідав Хоростківський державний дендрологічний парк — пам'ятку садово-паркового мистецтва всеукраїнського значення і був щиро вражений його красою.
Серед уродженців міста — польський живописець Ян Машковський (1793-1865) і сучасні поети Роман Качурівський (1943 р.н.) та Богдан Бардецький (1960 р.н).
У Хоросткові народився відомий артист і режисер театру й кіно Григорій Степанович Гладій. Він виконував головні ролі у кінофільмах «Украдене щастя», «В бій Ідуть тільки старики», «Дударики», «Подолання», «Звинувачується весілля», «Той, що не має чину» та інших. В даний час проживає у Канаді.
Тут народився відомий церковний І громадський діяч, митрофор-ний протоєрей Ярослав Сливка, нині ректор Тернопільської духовної семінарії Української Автокефальної Православної Церкви, кандидат богословських наук, депутат обласної Ради народних депутатів.
У Хоросткові жив і навчався відомий артист Чернівецького драмтеатру Едуард Ваулович Цисельський (1956 р.н.).
У свій час у хоростківських драматичних гуртках грав головні ролі талановитий самодіяльний артист Ярослав Побігущий, який дарував людям гарний настрій і веселу усмішку, а вдячні хоростківчани згадують його добрим і щирим словом.
Народився Побігущий Мирослав Андрійович 15 серпня 1914 року в місті Копичинцях Тернопільської області. В 1930 році після закінчення Копичинецької української народної школи був запро¬шений в трупу Львівського Українського народного театру ім.Садовського, яка на той час була на гастролях в Копичинцях.
В цьому театрі пройшов основну школу акторського мистецтва, а також гри на багатьох музичних інструментах, зокрема періодично граючи в театральному оркестрі на банджо та ударних інструментах; працював у театрі до 1939 року. В 1940-1941 рр. працював актором в Тернопільському державному драматичному театрі ім.І.Франка.
З 1945 по 1956 рр. працював в Копичинецькому районному Будинку культури на посадах директора цього закладу І художнього керівника. Відіграв велику роль в розвитку художньої самодіяльності міста Копичинець і району в післявоєнні роки.
Під його керівництвом художні колективи району і Копичинець займали чільні місця на обласних і республіканських оглядах художньої самодіяльності. Був засновником аматорського драматичного гуртка при районному Будинку культури, який згодом під керівництвом нині відомого режисера і культурного діяча Ореста Савки переріс в самодіяльний народний театр.
З 1956 по 1974 рр. працював у місті Хоросткові на посадах директора Будинку культури і художнього керівника цього Будинку, художнього керівника самодіяльності Хоростківського цукрового заводу.
В ці роки всю свою енергію витрачав на розвиток художньої самодіяльності Хоросткова і організовував аматорські драматичні гуртки при міському Будинку культури і в колективах працівників цукрового заводу.
Завдяки великим організаторським здібностям, невтомній праці і особистій привабливості йому вдалось залучати велику кількість аматорів до натхненної творчої праці і цим самим дати їм можливість доторкнутись душею до великої спадщини української культури.
Як режисер він ставив в основному класиків української драми, з яких найчастіше: «Ой не ходи Грицю, та й на вечорниці», «Циганка Аза» М.Старицького; «Безталанна» І.Карпенка-Карого; «Дай серцю волю, заведе в неволю», «Пошились в дурні» М.Кропивницького; «Сватання на Гончарівці» Г.Квітки-Основ'яненка і «На перші гулі> С.Васильченка. Майже в кожній виставі він приймав участь не тільки як режисер, а й як актор.
Він користувався великою популярністю серед жителів Хорост¬кова, а виступи керованих ним аматорських колективів мали великий успіх не тільки тут, айв навколишніх селах.
Помер Мирослав Андрійович 7 вересня 1988 року і похований на Голосіївському цвинтарі у місті Львові.
Хоростківчани щиро любили його, а він любив мистецтво і людей.
У Хоросткові жила і працювала відома діячка культури Звени-слава Киба. Сьогодні тут живуть і працюють сучасні діячі культури, такі як Надія і Микола Барановські, Павло Доскоч, Оксана Ляхович, брати Сопелі, сім'я Галаків, сестри Харчуки та інші, а також художники, народні майстри по виготовленню художніх виробів із шкіри Галина і Володимир Ковальчуки, майстри пензля Ярослав Галушка, Петро Слободян, Остап Барановський.
Серед відомих уродженців Хоросткова — сучасна українська художниця Руслана Трач і художник Володимир Ворончак.
У Хоросткові живе народна майстриня вишиванок Катерина Щерб'як, чиї праці знаходяться по музеях і приватних зібраннях далеко за межами України.
У Хоросткові живуть відомі і заслужені люди нашого краю. Це всіма шанована заслужена вчителька України, відмінник народної освіти, Стефанія Іллівна Коробій, яка майже 35 років віддавала свій талант і знання вихованню молодого покоління.
Також у Хоросткові довгий час живе І працює Василь Григорович Корчемний, вчений садівник-дендролог, письменник-краєзнавець, заслужений працівник сільського господарства України, член-кореспондент Української Академії екологічних наук, член Спілки журналістів України, член Всеукраїнської Спілки краєзнавців, почесний член Всеукраїнського товариства охорони природи, почесний громадянин міста Хоросткова, відмінник охорони природи. Він автор і творець відомого за межами України Хоростківського державного дендрологічного парку — пам'ятки садово-паркового мистецтва всеукраїнського значення та багатьох книг і брошур про природу і рідний край.
Добрими словами хоростківчани згадують покійного Михайла Степановича Гука — відомого педагога, колишнього директора школи. А також нині покійного Самуїла Олексійовича Калайджана, колиш¬нього директора спиртзаводу, а пізніше голову Хоростківської міської Ради, який приклав багато праці для благоустрою Хоросткова.
У свій час Хоростків відвідали багато видатних і відомих осіб, а саме: Іван Франко, який деякий час жив у гримайлівського пана Федоровича, упорядковуючи його домашній архів, Богдан Лепкий, який ще малим з своїми родичами приїжджав на відомі Хоростківські ярмарки, Денис Лук'янович, Денис СІчинський, Ірина Вільде, Микола Тарнавський. А також сучасні поети і письменники — Борис Демків (автор відомої пісні «Квіти ромена»), Степан Галябарда (автор відомої пісні «На Україну повернусь»), Роман Лубківський, Володимир Вихрущ, Василь Фольварочний, Роман Гром'як, Петро Бубній, Петро Тимочко, Богдан Андрушків, художники Мирон Федчишин, Петро Шпорчук, Парфеній Барбалюк, Левко Тонкоголосюк, Володимир Григель, народні артисти України Василь Зінкевич, Павло Зібров, Ян Табачник, Алла Кудлай, Іво Бобул.
У Хоросткові були відомі вчені: академік Власюк, академік Ремесло (автор всесвітньовідомих сортів пшениці), перший президент Української Академії аграрних наук академік Созінов, вчений із світовим ім'ям академік Ситник, академік Гаркавий (автор відомих сортів ячменю), академік Алексеєва (автор сортів гречки), а також сьогоднішній президент Української Академії аграрних наук-академік Зубець.
У Хоросткові неодноразово бував колишній міністр сільського господарства України, а нині голова Верховної ради України Олександр Ткаченко, колишній міністр агропромислового комплексу Юрій Карасик, Гетьман Українського козацтва, генерал-майор Збройних сил України, депутат Верховної Ради України Володимир Мулява.
У Хоросткові також бували відомі владики: Митрополит Яків, митрополит Василій, архиєпископ Мифодій, єпископ Іов та багато інших видатних особистостей.
Наше знайомство з старовинним подільським містом закінчилось.
Згадуючи свою мандрівку по Хоросткову, прекрасний дендро¬логічний парк, старовинні архітектурні споруди, ви ще не раз переконаєтесь, що недаремно тут побували.
Хай вам щастить, шановні земляки, туристи і гості!

---

---

---

---

Шановні користувачі! Якщо ви знайшли помилку в поданій адміністрацією інформації - будь-ласка - скористайтеся поштовою формою і повідомте нас про знайдену помилку, а також, можливий, ваш варіант. Записи проводяться у відповідні поля. Чекаємо н вашу підтримку та допомогу. З повагою - адміністрація horostkiv.com.ua!

Відвідайте