Тернопільська державна сільськогосподарська дослідна станція була заснована ще в 1946 році на базі радгоспу «Хоростківський». Спочатку вона називалась селекційно-дослідною і підпорядковувалась Українському науково-дослідному інституту землеробства. В ній було лише три наукових відділи: селекції, агротехніки і захисту рослин, в яких працювало шість наукових працівників і чотири техніки.
За експериментальним господарством станції було закріплено 224га землі. В господарстві нараховувалось кілька десятків коней та корів, які утримувались у мало пристосованих приміщеннях.
У 1956 році селекційно-дослідну станцію було реорганізовано в Тернопільську державну сільськогосподарську дослідну станцію. До її складу увійшов радгосп «Хоростківський», а в 1962 році — радгосп «Перемога».
Сьогодні база дослідної станції нараховує більше півтисячі гектарів сільськогосподарських угідь, тут працює понад тисячу осіб. Науковою роботою займаються 45 наукових співробітників, серед них 10 кандидатів сільськогосподарських, біологічних, економічних наук та 57 техніків і лаборантів. Увесь комплекс науково-дослідних робіт проводиться в творчій співдружності з багатьма науково-дослідними інститутами Української Академії аграрних наук.
Тернопільська державна сільськогосподарська дослідна станція — єдина в області науково-дослідна установа в галузі землеробства і рослинництва, тому основні напрями її наукової діяльності визначені проблемами сільськогосподарського виробництва регіону.
Одночасно з науковим веденням сільськогосподарського виробництва у дослідній станції проводиться велика робота по збереженню і примноженню рослинного світу шляхом інтродукції й акліматизації нових видів, різновидів і форм рослинних ресурсів з різних країн і континентів. Для цього тут в 1972 році було закладено Хоростківський дендрологічний парк, у якому зібрано велику колекцію, більше як півтори тисячі деревних, чагарникових і цінних трав'янистих рослин.
Про більше як п'ятдесятилітню діяльність дослідної станції можна писати багато, але за браком місця обмежуся лише згадкою про директорів, які тут працювали.
Першим директором дослідної станції (1946-1947 рр.) був Кропивко Микола Семенович. На його долю випали важкі і голодні післявоєнні роки.
Після нього директором дослідної станції (1948-1954 рр.) було призначено Тютюнника Федора Кіндратовича, який до цього довгий час працював агрономом у Чернігівській області. Крім рільництва він любив садівництво, овочівництво та бджільництво.
Дуже хороші спогади залишила після себе дружина Федора Кіндратовича — Наталія Іванівна, яка довгий час працювала завпедом Хоростківської середньої школи (тоді у Хоросткові була лише одна середня школа) і навчала дітей добра та працелюбства.
Наступним директором дослідної станції (1955-1958 рр.) був Микитенко Андрій Петрович,який приступив до виконання обов"язків після закінчення стаціонарної аспірантури. На його долю випав час реорганізації селекційно-дослідної станції у Тернопільську державну сільськогосподарську дослідну станцію. Директору було нелегко — збільшилась кількість наукових відділів, наукових програм і тем, потрібно було підготувати приміщення для відділів і лабораторій, а також квартири для науково-технічного персоналу. Це вимагало багато зусиль, витримки і толерантного ставлення до новоприбулих співробітників. Завдяки його енергійному і непосидючому характеру мені пощастило в 1956 році закласти перший у районі 50-ти гектарний сад на відділку «Рудки» дослідної станції. Правда, довелось добре попрацювати — підготувати грунт, зробити планування і розбивку кварталів в натурі під кожне дерево, щоб був точний квадрат або прямокутник між рядами і в ряду для посадки дерев.
Андрій Петрович заохочував всіх нас до роботи, адже дослідна станція тоді набирала старт у велику науку.
Хочу згадати і про інших організаторів дослідної станції. Першим заступником по науковій роботі на громадських засадах тоді була Марія Іванівна Лртемснко. Вона довго працювала па станції, аж до виходу на пенсію, захистила на матеріалах дослідної станції дисертацію кандидата сільськогосподарських наук та вивела кілька форм конюшини червоної.
Другим заступником директора станції по науковій роботі, теж на громадських засадах, була енергійна і дуже здібна Олена Семенівна Алексеєва, яка тоді навчалась у заочній аспірантурі. Вона ще на шкільних грядках, під час навчання у загальноосвітній школі, займалась улюбленою технічною культурою — гречкою. Її любов і пошукова наукова праця селекціонера дала чудові наслідки. На дослідній станції вона вивела кілька нових сортів гречки і захистила дисертацію кандидата сільськогосподарських наук. Сьогодні вона провідний селекціонер по гречці, працює завідувачем кафедри селекції у Кам'янець-Подільському аграрному університеті. Вона — доктор сільськогосподарських наук, професор, академік Академії вищої школи, має багато опублікованих наукових праць і нагород за заслужену працю.
Дуже довго, аж до 70 років, працювала на дослідній станції Галина Миколаївна Янів. Вона влаштувалась сюди після закінчення столичного вузу. Довгий час була завідувачем відділу землеробства і, як провідний науковець у галузі землеробства, користувалася повагою серед спеціалістів сільського господарства області, крім того, очолювала профспілкову організацію дослідної станції на громадських засадах. На матеріалах дослідної станції вона захистила дисертацію і одержала науковий ступінь — кандидата сільськогосподарських наук.
Після закінчення Полтавського сільськогосподарського інституту була направлена на наукову роботу на Тернопільську селекційно-дослідну станцію Марія Олексіївна Підгайна, яка працювала старшим науковим співробітником у відділі селекції і картоплярства аж до виходу на заслужений відпочинок. У 1954 році, після закінчення стаціонарної аспірантури, захисту дисертації і одержання наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук, на Тернопільську селекційно-дослідну станцію був направлений Володимир Іванович Туринський, який очолив відділ землеробства і отримав посаду заступника директора дослідної станції по науковій роботі. Володимир Іванович був високоосвіченим науковцем у галузі землеробства, згодом, у 1968-1971 рр. його було призначено на посаду директора дослідної станції.
Певний час Тернопільську державну сільськогосподарську дослідну станцію очолювали Олександр Леонтійович Кривий (1959-1960 рр.) і Гордій Михайлович Мельник (1961-1962 рр.), але дуже швидко їх було переведено на іншу роботу.
Потім директором Тернопільської державної сільськогосподарської дослідної станції було призначено Івана Терентійовича Одобецького (1962-1964 рр.). До цього він був першим заступником голови області у Вінницькій області, мав великий керівний І практичний стаж. За професією Іван Терєнтійович — вчений-агроном, рільник, заочно закінчив Уманський сільськогосподарський інститут, але агрономічну професію знав не гірше, ніж деякі кандидати наук. Це була відома в Хоросткові людина, душевна, з добрим і щирим серцем. Під його керівництом Тернопільська дослідна станція через два роки отримала перехідний прапор, велику премію і стала першою в Україні по виробництву сільськогосподарської продукції. Як передового керівника його було переведено на вищу посаду — начальника обласного управління сільського господарства області.
Під час його роботи на цій посаді, така відома технічна культура як цукрові буряки зайняла перше місце по врожайності в тодішньому Союзі. Згодом Іван Терентійович очолив один із відділів Міністерства сільського господарства України.
У 1965-1967 рр. директором Тернопільської державної сільськогосподарської дослідної станції був Олексій Степанович Кузьменко. Це перший директор, який мав наукову ступінь кандидата сільськогосподарських наук. Олексій Степанович досить добре знав таку галузь сільського господарства як рільництво і багато приділяв йому уваги. Крім цього, він багато займався будівництвом житлових будинків і виробничих приміщень.
Більшу частину своєї діяльності віддав будівництву Петро Володимирович Ковальчук (1971-1975 рр.), який прийшов до нас із Житомирщини, працював головою райвиконкому в одному із районів Житомирської області — людина освічена, кандидат сільськогосподарських наук, з великим практичним виробничим стажем роботи.
Після нього директором Тернопільської державної сільськогосподарської дослідної станції був Костянтин Климентіиович Крайняк (1975-1980 рр.), який до цього працював заступником директора дослідної станції по науковій роботі. Він був обізнаний в сільському господарстві, мав науковий ступінь кандидата біологічних наук. Під його керівництвом станція отримала перехідний прапор і велику премію за високі показники, як у рослинництві, так і у тваринництві. Одночасно на дослідній станції проводилось велике будівництво. Після цього Костянтина Климентійовича було переведено на вищу посаду начальника сільського господарства області.
У 1981-1993 рр. станцію очолював Анатолій Якович Татаринов, колишній начальник сільського управління у Шумському районі Тернопільської області. А з 1994 року по 1997 рік директором Тернопільської державної сільськогосподарської дослідної станції був затверджений Іван Якович Горбенко. Іван Якович на дослідній станції пройшов великий трудовий шлях — від агронома відділку до генерального директора, захистивши дисертацію і отримавши диплом кандидата економічних наук.
Зараз Тернопільську державну сільськогосподарську дослідну станцію очолює Степан Станіславович Волощук, який раніше був головою Гусятинського району. У нього вже більше як тридцять років стажу керівної роботи, це людина високоосвічена та інтелігентна, комунікабельна, але він очолив колектив у дуже скрутний економічний час.
Найближчим часом дослідна станція планує провести великі реформи, щоб покращити роботу і економічний стан наукового закладу. Таким чином, робиться все належне, щоб надбання наукової думки служили виробництву, справі економічної стабілізації в нашій Українській Державі.

---

---

---

---

Шановні користувачі! Якщо ви знайшли помилку в поданій адміністрацією інформації - будь-ласка - скористайтеся поштовою формою і повідомте нас про знайдену помилку, а також, можливий, ваш варіант. Записи проводяться у відповідні поля. Чекаємо н вашу підтримку та допомогу. З повагою - адміністрація horostkiv.com.ua!

Відвідайте